Новини

Ранкова кава із Ольгою Горбачовою

Її особисте життя, багато у чому драматичне, обговорюють усі любителі світської хроніки. Утім, відома співачка Ольга Горбачова не стала приховувати власні почуття – вона відверто розповідає про них усій країні, перебуваючи у турі фотовиставки і безкоштовних лекцій «7 життів жінки». Кожну з 7 ролей жінки Оля демонструє власними фотографіями, зробленими Геннадієм Черномашинцевим. В Ужгороді Ольга Горбачова розповіла про особисте і у «Ранковій каві» для Zaholovok.com.ua.

Якими є Ваші асоціації із словом «Закарпаття»?

Мені здається, в усіх артистів міста та регіони асоціюються з концертами. Пригадую, я двічі виступала на святкуванні Дня міста у Мукачеві. Остання подорож було просто неймовірно шалена: ми вели з Кузьмою концерт (так само на День Мукачева) і Кузьма примушував весь стадіон співати «Я люблю его за то…» Іншим артистам, можливо, було не так приємно, як мені, але я отримала неймовірне задоволення від того, що нашу з Іриною Білик пісню співав весь стадіон.

Що стосується Ужгорода, то тут я одного разу зустріла свій день народження. Часто я святкую його за кордоном, поєднуючи з відпусткою, тому Ужгород – це єдине місто в Україні, окрім Києва, де я опинилася на своє свято. Пам’ятаю, що сиділа у кав’ярні в ресторані «Олд Континет» з донькою. Ніхто не знав, що у мене свято, але ужгородські чоловіки передали офіціантом дві пляшки шампанського, просто впізнавши артистку. І таким чином зробили цей день все одно святковим.

Тому асоціації такі – день народження та чудова публіка на концерті.

Чи куштували Ви закарпатську каву?

Мені дали в готелі капучіно. А яку ви мені радите? Я тоді завтра зранку її вип’ю.

Які враження повезете з собою від цього приїзду до Закарпаття?

У ніч музеїв зі мною трапились в Ужгороді передвесільні  пригоди - жінки на вечорницях заспівали для мене весільних пісень, а дівчата сплели вінок з барвінка! А наступного дня я пережила дивовижний і в дечому навіть містичний досвід в Чинандіївському замку “Сент-Міклош”. Я напевне вперше в житті відчула фразу, що таке знайти свій дім, неначе я все в ньому знала і завжди в ньому жила... Стіни замку настільки наповнені коханням, що я неначе зрозуміла, яку цінність мала в той час свобода кохати і свобода бути собою, особливо якщо ти був народжений правителем і твою долю було заздалегідь визначено. І я відчула, що таке насправді повне прийняття - прийняти свою долю, бути щасливим тим, що маєш, і ніколи не скаржитись.

Які враження залишилися від розмови із закарпатками?

Власне, це був більше мій монолог, аніж розмова. Проте завжди бачу очі жінок і мені цього достатньо. Якщо з очей починає виливатись на світ кохання або така, знаєте, жіноча благодать... А жінка може випромінювати її тільки в спокійному гармонійному стані. Коли я бачу очі, то мені цього достатньо, аби відчути стан жінок. І якщо в такому ж стані вони повернуться додому, то змінюватимуть світ через свою родину на краще. Світ можна змінити тільки через жінку. Якщо вона усвідомить свої обов’язки - творити і посилювати в свобі кохання протягом всього життя.

Чи відрізнялася аудиторія в Ужгороді від інших міст? Можливо, запам’яталися якісь питання, реакції, обличчя, атмосфера загалом?

Я завжди в залі знаходжу якусь гарну жінку, вона мене ніби надихає своєю красою. Помічаю, що, як правило, така жінка сидить по центру. Так вже простір формує, щоб я не тільки могла когось надихнути, а і надихалася сама.

Що найголовніше з того, про що Ви говорите з жінками, Ви хотіли б навчити власних доньок?

Я б хотіла не навчити їх нічому зайвому з того, що від них ітак буде вимагати соціум. Навпаки, хотіла б, щоб вони залишалися чистими душею, не втрачаючи можливість постійно радіти всьому – новим зустрічам, сонцю, квітам, пташкам, бути в постійному захопленні від життя. Намагаюся, так би мовити, не навчати своїх доньок, хоча це дуже складно, адже у кожній з нас живе така вчителька, яка повторює слова, почуті по життю, навіть не замислюючись, які ці слова несуть зміст. А для божественної душі наших дітей ці слова нерідко несуть зовсім не конструктивний  зміст, а навпаки деструктивний.

Ви дуже сильна жінка, адже вмієте говорити з великою аудиторією про особисте. Що надає Вам цієї сили?

Думаю, що я просто така людина, не даремно Бог привів мене саме у цю точку життя, правильно? Він обрав мене публічним провідником особистої і особливої інформації. Думаю, це сталося завдяки тому, що я через велику любов відчула у собі зміни. Оскільки я артистка, то мені був притаманний певний егоцентризм, який я змогла подолати. Мною керували певні емоції, а не кохання. На щастя, я відчула, наскільки прекрасне особисте життя і наскільки важливе саме воно, а не рейтинги телепередач і перші місця в хітпарадах.

А у чому Ваша слабкість?

Думаю, що в слабкості моя сила. А не у силі слабкість. Тут треба виходити з того, що ви називаєте слабкістю. Якщо зараз нам сучасними ЗМІ нав’язується стереотип, що слабкість – це простити когось чи показати свою чутливість, виявити емоційність, то я ніколи з цим не погоджуся. Ми всі потрапили через це у якусь залізну броню і не можемо розвинути в собі вміння кохати, бути чудовими дружинами.

Якщо вважати слабкою жінку, яка пробачила, чи примиралсь, чи покаялась, то я,  напевно, слабка жінка. Але, як не крути, саме це зробило мене сильнішою і щасливішою.

Коли Ви востаннє готували щось вдома і яку саме страву?

Минулого тижня я із старшою донечкою пекла хліб. Курудзяний. А молодшій пообіцяла навчити пекти печиво. Оскільки їй тільки 1,9, то вся кухня була в цукрі і борошні. Потім ми викликали няню, щоб вона її розважала, а я допекла.

Яку із 7 ролей жінки, про які йдеться у Вашій лекції, Ви проживаєте найрідше? Яку найчастіше?

У мене була дуже розвинена роль партнера, це моя реалізація у соціумі. І муза дуже розвинена, оскільки я – творча людина. Але виявилося, що інші 5 центрів жіночої енергії сплять. Я нічого не знала про те, чого я справді хочу, саме «хочу», а не «потрібно», нічого не знала про себе у контексті чуттєвості. У мене не було сил на побут. Тому я в цьому турі і у процесі підготовки до нього взялася перш за все за свою внутрішню «Господиню», почала більше часу приділяти побутовим речам. Мені здавалося, що мити підлогу – це не для творчої людини, можна когось попросити це зробити. А зараз, коли я зрозуміла роль господині, я із задоволенням мию підлогу з аромомаслами, коли приїждаю додому. До слова, цей процес символічно допомагає налагодити стосунки із протилежною статтю. Коли ви зрозумієте це, то миття підлоги набуте зовсім іншого сенсу.

Перебуваючи в турі у рідному місті, я буквально відчула,  як мені, як то кажуть, у копчик прибули сили. Через побут я напрацювала щось і у стосунках зі своїм родом. Раніше у мене іноді були складні стосунки з родичами. А це допомогло. Ще я працювала над своєю інтуцією, як над інструментом. Коли ти звик опиратися в житті на свій інтелект, то важко почати довіряти інтуіції. Тому я розвивала і центр “Творець свого життя”. Але найменших успіхів досягла у ролі «Коханка». Коли ти дружина, то забуваєш, що одночасно ти і коханка своєму чоловіку. І твоя краса у цьому контексті – це твій обов’язок саме з акцентом не на слові «треба», а на слові «хочу». Треба захотіти працювати над собою, своїми бажаннями і «дозволеннями».

Ну і «Дружина, матір і донька» – це такий центр, над яким можна працювати нескінченно. Наступного місяця я виходжу заміж за свого колишнього чоловіка і знову бути працювати над цим своїм центром.

Я отримала від нього пропозицію, ми зробили публічні заручини – на відміну від першого весілля, яке приховували, боялися, що хтось зурочить мабуть. Але якщо щастя йде зсередини, то немає ніяких страхів, що люди скажуть і що подумають. Тоді, першого разу, я, можливо, була не в повному контакті з собою. Тому народжувалися страхи, що заважали реалізувати свої істинні завдання у тих відносинах.

Коли Ви вирішили те, що дізналися про жіночність, розповідати іншим?

Після воз’єднання сім’ї я отримала безліч листів від жінок, яких надихнув наш приклад. Завдяки нам вони змогли зрозуміти, що неможливе можливо. І я відчула, що якщо все розкладу по полицях, то покращиться життя багатьох жінок в Україні, як покращили моє особисте життя майстри з жіночого розвитку, у яких я навчалася. Я впевнена, що нас лікують не час, а люди. Як люди вилікували мене, так і я можу вилікувати ще когось. Кожна з нас може виконати свою унікальну роль у цьому ланцюжку покращення жіночого кола в світі.

За Вашими словами, від слова «треба» втікає наша енергія. Як Ви радите жінкам робити те, що справді реально треба, а не хочеться?

Є така фраза: треба навчитися хотіти те, що маєш, а не те, чого нема. І це вирішує багато запитань у житті.

Який аромат із Ваших авторських композицій Ви обрали для зустрічі в Ужгороді?

Сьогодні я використовувала аромат «7 життів жінки», це 8-й аромат колекції. Він не пов’язаний із завданням розширення якогось із 7 центрів, а так складений, що очищує всі центри. Цей аромат я вибрала, щоб нічого не було зайвого у моєму настрої. Він фантастично заряджає.

Що ж стосується всієї колекції, то унікальність ароматів полягає в тому, що вони можуть використовуватися як парфуми, створені для розширення якогось з ваших центрів – сексуального, соціального, творчого, залежно від того, де ви відчуваєте недорозкриття або знижену чутливість.

Мене завжди бентежило в аромомаслах те, що вони всі «від всього». І у процесі розвитку своєї чутливості в тілі я відкрила такі якості ефірних масел, які дозволили створити конкретно парфуми для розширення і вдоскналення кожної з наших ролей – господині, коханки, дружини чи музи. Поки їх можна придбати лише на моєму сайті, не знаю, чи переросте це в бізнес. Все, що я створюю наразі – це лише для мого задоволення і тим самим для задовлення інших жінок, а бізнес – це справа чоловіка.

Ганна Твердохліб, спеціально для Zaholovok.com.ua


Фото: Ірина Бреза, Ольга Батовська

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua

Партнер рубрики "Ранкова кава":

 

.

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.