Насамперед хочеться спитати, як мотивуєте себе до роботи в таку спеку?
А що робити, працюю. Я звик до роботи. Ввечері, звичайно, відчуваєш велику втому, тоді, щоб відпочити, або переглядаєш телевізійні програми або, ще краще, читаєш.

Любите читати? Що саме?
Так, ще зі школи. Зараз книга для мене є чудовим способом зняти стрес, розвантажити мозок від щоденної суєти. Читати люблю все, навіть Шевченка звик перечитувати, кілька віршів знаю напам'ять. Як згадаю: до 8 класу всю сільську бібліотеку перечитав, включно з енциклопедіями. Та і зараз люблю саме паперові книги, не в електронному вигляді. Люблю і фантастику, а також детективи.

Недавно якраз перечитував вкотре «Майстер і Маргарита». Вперше прочитав десь цей твір у 9 класі, тож зараз все сприймається інакше, адже коли міняється кругозір, міняється і сприйняття книжки. Мені завжди легко давалася література, пригадую, як було цікаво вразити перевірку з Ужгорода на екзаменах у нашій школі в Нересниці, коли міг відповісти на усі додаткові запитання, показати їм рівень рідної школи, так би мовити.

Чому вважаєте, що саме Ви маєте представляти інтереси закарпатців у наступній Верховній Раді?
Я б сформулював так: вважаю, що у парламенті повинен бути представник громади Тячівщини і Рахівщини. І щоб та людина справді дбала за свій рідний край, за нашу екологію, туризм, про дороги наші нещасні, побиті. Якщо про себе не подбаємо самі – не подбає про нас ніхто! Це ми бачимо останні 28 років. Наша глибинка така – ми як «отщепенці» якісь сьогодні. Нам треба про себе заявляти.

Я це робив на рівні області, докладав усіх можливих зусиль для розвитку району вже немало років. І переконався, що справді реально домагатися своєму краю в реалізації його потреб. Так, не так швидко, як хотілося б, але справа йде, якщо цим займатися постійно і наполегливо.

Вас двічі обирали до обласної ради, чому, на Вашу думку, люди висловлюють свою довіру саме Вам?
Люди мене знають. Якщо щось сказав - я зробив. Якщо не можу зробити, то не обіцяю цього ніколи. Звик дотримуватися слова. І саме за це, думаю, мене поважають.

Маєте успішний досвід лобіювання потреб Вашого району на рівні облради?
Так, за ці роки в обласній раді я постійно відстоював інтереси своїх земляків. Можливості не безмежні, але і не мізерні. Наполеглива робота приносила плоди і я продовжуватиму. Тому що потреб у наших гірських районів ще дуже багато. Ми повинні мати своїх представників на всіх рівнях, тому що складається враження, що чужим ми не потрібні, лише самі мусимо боротися за вирішення наших проблем.

Ви балотуєтеся від Тячівщини і Рахівщини, народилися тут (с. Підплеша Тячівського району). Як Ви описали б свій край людині, яка там ще ніколи не була? Як сформулювали б основні риси?
Першим ділом я б сказав, що у нас дуже приємні і привітні люди. Це завжди відзначають гості з чужих країн чи навіть з сусіднього району. Наші люди настільки гостинні, що і останнє на стіл покладуть. Навіть, те, що собі не дозволять, але для гостей точно забезпечать.

Далі - у нас туристичний край. Дуже красиві гори, озера в горах. Останнім часом багато приїжджають до нас поляків, чехів, угорців – вони всі у захваті. Головне наше багатство – досі збереглася незаймана природа, що дуже важливо. У них за кордоном природа так само красива, але не дика, а вже «осучаснена». Коли до нас приїжджали з чеських регіонів колеги завдяки співпраці з облрадою, ми виїжджали разом в гори і вони було просто у неймовірному захваті. Ми напевно вже навіть не помічаємо ту красу навколо себе, а вони зразу відзначають.

Дуже багато людей з Вашого округу традиційно тривало працюють за кордоном, на чиї голоси розраховуєте? Хто Ваші головні виборці? На кого орієнтуєтеся?
Це правда, окрім того ще і пора відпусток. Утім, багато мешканців працюють на місцевих лісопереробних та інших підприємствах. Але якщо середня явка, як правило, 40 % виборців, то цього разу буде іще менша. Розраховую у першу чергу на тих, хто хоче, щоб їх депутат справді працював, вирішував проблеми свого округу.

В облраді Ви працювали з комісією з питань екології. Плануєте продовжувати цей напрямок і на рівні України?
Думаю, так, тому що для нашого регіону екологія – одне з найважливіших питань. Це показує сама природа в останні роки - повені, селеві потоки, обмілілі річки. Мусимо добре дбати про наш край, бо інакше не буде що показати нащадкам. З цим пов'язаний тісно і розвиток туризму також. Крім того - захисту населення від природних стихій, стимулювання розвитку екологічно чистих технологій та глибокої переробки деревини. Усе це, та інші питання, чітко прописані у моїй передвиборчій програмі.

Вже маєте проекти законів, яких, на Ваш погляд, не вистачає Україні і Ви могли б подати їх до парламенту?
Задуми є давно. Особливо останнім часом багато напрацювань по медицині. Спілкуюся з нашими лікарями і наразі всі стурбовані медичною реформою, яка йде на теренах України. У нас - винятковий регіон, гірський, нам потрібно чітко продумати, як наша гірська медицина увіллється у той процес. Треба добре попрацювати над законодавством, тому що те, що діє центральних регіонів України, може абсолютно не підійти для гірських сіл. У нас не всюди навіть є інтернет-покриття, якщо мова йде про систему GPS, тож треба шукати підхід, що забезпечить людей належною медичною допомогою за будь-яких умов. Це пріоритетне питання.

А найболючіше – дороги. Їх практично нема. Десь щось поробили трохи, але то капля в морі. Центральні дороги в плачевному стані, у Рахівському районі – взагалі у катастрофічному. Бачу роботу над вирішення цих проблем також своїм завданням.

Ваше основне місце роботи пов'язане з рекреацією. Як директор ТОВ «Боркут», встигаєте відпочивати на турбазі?
За весь період, що працюю з базою, я сам ванни приймав може разів три. Та наразі здоров'я, на щастя, не підводить, тож віддаю перевагу роботі, а не релаксу. Натомість є люди, які приїжджають до нас лікуватися з Києва, інших міст і унікальні сірководневі ванни рятують їх суглоби.

Як сім'я реагує на Вашу політичну роботу та зокрема на рішення балотуватися до парламенту?
Дружина знає, наскільки я хочу змінити ситуацію у нас в краї. Вона розуміє, що буду імовірно менше часу з нею і синами, але безсумнівно, що ситуацію в наших районах треба братися комусь міняти. Думаю, якщо моєю роботою будуть задоволені люди, то буде задоволена і сім'я. Звичайно, стараюсь приділяти увагу рідним, хоча б на вихідні.

Сини цікавляться Вашим фахом також?
Так, я дуже радію їхнім успіхам. Старший син вчиться на юриста, молодшого цікавлять фінанси, сфера бізнесу.

Що головне Ви хотіли б передати своїм синам?
Головне, щоб завжди цінували старших, як нас вчили батьки: шанувати старших, добре ставитися до батьків, поважати. І самим бути хорошими людьми.

Що вкладаєте в це поняття «хороша людина»?
Не залежить, скільки маєш грошей, але завжди маєш залишатися порядною людиною, не обманювати, не робити вчинки, за які колись було б соромною Я надіюся, що мої сини такими і ростуть. Досі я завжди мав лише приводи для гордості за них, вони мене ніколи не розчаровували.

З якою партією співпрацюєте?
Я безпартійний і балотуюся шляхом самовисування. В обласній раді я був у фракції Петра Порошенка, адже коли змінили Закон про місцеві вибори у 2015 році, то усіх зобов'язали йти саме від якоїсь політичної сили. Вступати до партії не треба було, але «якийсь прапор» обрати було потрібно. Тоді ми з однодумцями вирішили співпрацювати з блоком Петро Порошенко, який на той час мав рівень довіри людей понад 54 %. Були пропозиції й від інших партій, опозиційних у тому числі, але нам з ним не по дорозі, звичайно. Я безпартійний, бо дивлюся на свою позицію масштабніше, а не так як ті, хто приєднується на крилах ейфорії до політичних фаворитів, а вже за деякий час будуть видаляти на Фейсбуці всі згадки про те, що вони були з цією партією.

Хто з українських або світових політиків є для Вас прикладом?
Цікаве питання. Треба подумати… Напевно, «залізна леді» Маргарет Тетчер. Розумна жінка, вольова. Є що взяти від неї багатьом мужчинам. Як вміло керувала, і стільки років!

А із сучасних політиків мені імпонує Микола Томенко. Дуже розумний, з ним цікаво поспілкуватися, на будь-які теми, надзвичайно ерудований. Незаангажований, неупереджений.

Якщо Ваші майбутні колеги з парламенту проведуть, скажімо, виїзне засідання у Карпатах, які проблемні точки Ви хотіли б їм показати насамперед?
Показав би їм дороги, провіз би саме машинами, а не літаками і вертольотами, наприклад. Також – ліси. Щоб вони зрозуміли усю важливість вкладати гроші в молоді насадження, щоб примножувати нашу природу. Показав би їм, наскільки важливо створювати переробні підприємства тут, на місці, залучити закордонних інвесторів для цього. Щоб ми не вивозили свій ліс-кругляк, а продавали вже готову продукцію – меблі, інші вироби, як це роблять румуни, угорці, поляки. Треба розробити таку програму, щоб закордонні інвестори повірили, прийшли до нас, побудували підприємства. Тоді і ліс ефективніше використовуватиметься, і наші люди будуть працювати вдома, а не втікати за кордон.

Разом з тим зрозуміло, що поки не буде стабільності у країні, закордонний інвестор не прийде сюди з грішми.

Як взагалі оцінюєте роботу парламентарів? З Вашої ініціативи було подано декілька звернень до ВРУ від облради. Чи отримали Ви належну реакцію звідти?
Нічого від них ми не отримуємо. Тільки відписки. Саме це треба міняти. Звертався про буштинський міст вже сто разів, кожен квартал писали. Зараз, щоправда, пообіцяли 23 мільйони. Але на оголошений тендер наразі жодна фірма не зголосилася.

У Вас вже є нагорода від Президента України за гуманітарну допомогу військовим та нагорода облради «За заслуги перед Закарпаттям». За що Ви хотіли б отримати наступну відзнаку, маю на увазі, що, на Вашу думку, слід зробити для області, щоб справді запам'ятатися землякам?
Чесно кажучи, ніколи не робив щось задля самої нагороди. Допомагав Донбасу, їздив туди, броньовану машину подарував нашій 128-ій бригаді. Але ніколи не думав, кажу, як є, щоб мені давали якісь нагороди. Був навіть здивований, коли мені подзвонили – приїздіть до Івано-Франківська, там президент вручатиме нагороди.

Щодо того, що хотілося б зробити із найвагомішого - я б хотів, щоб закарпатці не переймалися питаннями доріг нарешті. Бо наші люди можуть заробити гроші, самі себе забезпечити, придумати, реалізувати, у нас дуже розумні і роботящі люди. Але їм треба дати хоча б те елементарне, за що відповідає держава – інфраструктуру. І нормальну медицину. І дітям – школу. Так, є вже й інтерактивні дошки, і комп'ютерні класи, але треба, щоб усюди були вбиральні. Щоб першокласники взимку не йшли 100 метрів по снігу до туалету!... На жаль, це все ще актуальна проблема. Вже працюємо над нею, так, 22 мільйони гривень виділено на Тячівський район для облаштування внутрішніх вбиралень. Дивно, що це питання потрібно було лобіювати, у наш час це вже мало б бути давно вирішено.

Так, це дивує у нашому столітті.
І не тільки вбиральні. Я прийшов нещодавно у широколужанську школу і був шокований: у кожному класі пічки, буржуйки і отоплюють дровами, вугіллям. Такого я не бачив, навіть коли сам ходив в школу, а це понад 30 років тому. Це ж комусь треба розтопити зранку, аби в класі було тепло ще до приходу дітей. А мова йде про гірський район, де морози до -25 градусів.

Це і є ті пріоритетні питання, на які дійсно треба шукати і знаходити відповідь.

Наше традиційне питання – чи любите Ви каву? Які взагалі маєте кулінарні вподобання?
Віддаю перевагу чаю – чорному або зеленому. Щодо улюбленої їжі - чесно кажучи, як мабуть більшість українців, люблю їсти сало (усміхається, - авт.). Я родом з села, люблю нашу смачну домашню кухню. І зараз люблю приїхати до батьків, мамі вже 75, татові 80. До речі, постійно переглядають новини, цікавляться політикою, мама зазвичай дуже переживає.

У Вас дружня родина?
Звичайно. Я маю ще дві сестри і ми стараємося часто спілкуватися.

Подорожуєте?
Так, дуже люблю бачити світ, дізнаватися нове. Але завжди наголошую, що наше Закарпаття – найкраще, у нас величезний потенціал, вважаю. Як і Швейцарія, ми могли б завдяки природі розвиватися через туризм. Тут все знову впирається в інфраструктуру, ми повинні забезпечити комфорт туристу, починаючи від доріг, від наявності літаків з-за кордону. Люди хочуть до нас їздити. Ліси – не вічний ресурс, тож мусимо націлитися й на інші сфери. Дуже багато людей задіяно у лісозаготівлі, це їх робота з покоління у покоління. Але і освоювати нові сфери люди готові. Адже туризм відкриває хороші перспективи.

Ви згадували книгу «Майстер і Маргариту». Які слова звідти є для Вас особливо цінними чи цікавими?
У цій книзі справді дуже багато цікавих думок. Запам'яталося «Злих людей немає на світі, є люди нещасливі», «Все буде правильно, на цьому побудований світ", «Правду говорити легко і приємно» і аж до глибоко філософського: «Що б не говорили песимісти, земля все ж прекрасна, а під місяцем і просто неповторна»...

Ганна Твердохліб, Zaholovok.com.ua
Фото: Володимир Твердохліб