Новини

Закарпатські медіа за рік стали значно гендерночутливішими: результати червневого моніторингу

Упродовж 7-13 червня було проведено третю в 2021 році хвилю моніторингу обласних медіа – 5 друкованих та 5 онлайн-видань Закарпатської області з метою виявлення рівня їхньої гендерної чутливості. Це – вже третій етап (попередні відбувалися в 2017 і 2019 рр.).

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм.

Аналізу підлягали матеріали таких друкованих ЗМІ: «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Ясно», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 166 публікацій. Із онлайн-видань: «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Zaholovok.com.ua», «Mukachevo.net», «Uzhgorod.net.ua», загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 926.   

Фото

Друковані ЗМІ

Як показав моніторинг, кількість експерток у журналістських матеріалах друкованих ЗМІ за цей період складає 27%. Така ж цифра фігурувала у матеріалах за квітневий період, у порівнянні до лютневих даних вона є більшою на 10%. Жінки надавали експертну оцінку в інформаційних матеріалах на різну тематику, в деякій частині публікацій відсоток експерток суттєво переважає. Зокрема, у матеріалах на тему бізнесу - 100%, волонтерство і благодійність -75%, освіта і наука- 67%, публікації на тему медицини/охорони здоров’я, а також розваг і дозвілля жінки з чоловіками коментують порівну. Але зберігаються тенденції попередніх періодів моніторингу, коли у такі важливій сфері як політика/місцева влада жіноча експертна думка представлена мінімально – на рівні 13%. Досить низький відсоток експерток зафіксовано у публікаціях на культурницьку та релігійну тематику. У спортивних інфоматеріалах, а також про війну/армію, соціальну політику думка жінок не врахована взагалі. Варто зазначити, що найчастіше і водночас у найбільшій кількості тематичних публікацій коментарі жінок використовувала газета «Карпатський об’єктив». У газетах «РІО» та «Ужгород» їх утричі менше. А от у політичних темах газета «Ясно» цитувала жінок і запитувала їхню експертну думку удвічі частіше, ніж чоловіків. Загалом кількість експерток у газеті складає 60%. Зате у політичних публікаціях у газеті «РІО» експерток менше удесятеро, як і загалом по усіх публікаціях.

Варто зауважити, що за період 2019 року найчастіше експертну оцінку жінок використовували газети «Карпатський об’єктив» - 35% та «Неділя» («Ясно»)- 38%, подібні тенденції простежуються й у цьому році.

Загальний відсоток героїнь майже аналогічний і складає 29%.  Героїнями публікацій жінки найчастіше були у тематиці освіта/наука -80%, а також «розваги та дозвілля» -  64%. Нарівні з чоловіка жінки фігурували у матеріалах на тему «економіки та бізнесу» та інших публікаціях. Дещо більший відсоток (у порівнянні з експертками) жінок у політичних матеріалах -26%, але все одно залишається на низькому рівні.  Однаково з чоловіками жінки присутні у матеріалах на тему бізнесу, волонтерства та благодійності. Взагалі не йдеться про жінок у матеріалах на тему медицини, соцзахисту та соціальної політики, війни/армії, екології та довкілля. Всього 6% героїнь у публікаціях на тему спорту і 14% - «кримінал/ДТП». 

У газетах «Новини Закарпаття» та «РІО» жінки як героїні фігурують у 3-4 рази рідше, ніж чоловіки.  Зате у решті видань ці пропорції на рівні майже 50%.  

Щодо фемінітивів, то їх у текстах друкованих видань досить значна кількість, вони перевищують маскулінітиви утричі. Газети використовують їх від 50% до 92%, майже уникаючи маскулінітивів  (слів на позначення професій, посад, діяльності жінок у чоловічому роді). Найчастіше у чоловічому роді фігурували такі: керівник відділу, заступник керівника, депутат, журналіст, педагог-ювілярка, жінка-водій, керівник міжнародної асоціації; у жіночому роді – актриса, докторка юридичних наук, керівниця Агентства, директора департаменту, завідувачка відділу епіднагляду, депутатка, дизайнерка та інші. 

Фото

92% фемінітивів зафіксовано у публікаціях газет «Новини Закарпаття», 79% - «Ужгород». Найнижчий показник – у видання «Ясно» (50%). 

Відповідно до цих даних найбільш гендерночутливі видання: «Новини Закарпаття» та «Ясно» (Індекс –по 50%). Найменш гендерночутливе – «РІО» (32%).

За даними усіх трьох періодів моніторингу за 2021 рік рівень Індексу гендерної чутливості не нижчий 41% (газета «Карпатський об’єктив») і сягає 58% у газети «Ясно». Варто зауважити, що порівнянні до даних моніторингу за 2019 рік, показники суттєво покращилися. Тоді відсотки гендерної чутливості медіа фіксувалися на рівні 14-17% у газетах «Новини Закарпаття» та «РІО», а найвищі показники не сягали навіть 50% (газета «Карпатський об’єктив» (45%)

Онлайн-медіа

Тенденції використання неозначено-особових речень, передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, – типові для обласних онлайн-видань. Це, зокрема, зумовлює незначну кількість власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти та експертки. І в такій ситуації важко виділити як героїнь, так і героїв, бо вони просто відсутні. 

За цей період моніторингу кількість експерток в онлайн-ЗМІ трохи вища, ніж у друкованих і складає 32%, (збільшилась також у порівнянні до даних квітневого періоду (26%), а героїнь майже така ж як і в друкованих - 26%. 

За цей період в онлайн-виданнях жінки давали експертну оцінку мінімально у публікаціях на політичну тематику - 4%, і максимально у матеріалах на тему «волонтерство/благодійність». У решті матеріалів коментарі жінок присутні, але різної ваги та частоти. Найчастіше жінки були експертками у матеріалах про волонтерство/благодійність. У темах «бізнес/економіка», «культура/релігія» вони коментували на рівні з чоловіками (по 50%), у решті матеріалів експертна думка жінок враховувалась на рівні 27% - 44%.  У таких темах як соціальна політика, війна/армія не використовувалися думки ні чоловіків як експертів, ні жінок як експерток. 

Фото

Найчастіше експертну думку жінок у порівнянні до чоловіків використовували видання «Zaholovok.com.ua» (40%) та Uzhgorod.net.ua (39%). Видання «Mukachevo.net» подавало думку жінок в інформаційних матеріалах найменше – всього 12%. 

Найчастіше героїнями новинних заміток жінки за цей період були у матеріалах на тему екології/довкілля (57%) та інше (68%). У публікаціях на тему медицини жінок та чоловіків порівну, у решті публікаціях на іншу тематику жінок суттєво менше, ніж чоловіків: 5%- спорт, 12%- політика, 17%-кримінал, 25%- бізнес. Для матеріалів на соціальну тематику онлайн-видання взагалі не використовували героїв, ні чоловіків, ні жінок, подаючи інформацію безособово. Найчастіше жінки були героїнями матеріалів онлайн-видання  «Zaholovok.com.u»a (43%), найменше – онлайн-видання «Закарпаття онлайн» (18%). Два видання подавали експертну думку жінок та використовували їх як героїнь публікацій майже в однаковій кількості: 40% і 43% - «Zaholovok.com.ua» та 39%-30% - «Uzhgorod.net.ua».

Варто зазначити, що в новинах онлайн-видань активно використовуються фемінітиви. Їхня кількість склала 82%. Цей показник перевищує дані квітневого моніторингу (79% та 21%). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Uzhgorod.net.ua» (92%) та «Zaholovok.com.ua» (91%), високі показники  у виданні «Mukachevo.net» (71%) та «голос Карпат» (75%), найменше фемінітив використовувало у новинах видання «Закарпаття онлайн» (56%). 

Загалом, було зафіксовано такі фемінітиви: ведуча,  заслужена артистка України, речниця Нацполіції Закарпаття, директорка закладу, художниця та поетеса, актриса і письменниця та інші. Щодо маскулінітив, то траплялися такі: художній керівник,  журналіст, військовослужбовець, волонтер та інші. Хоча дуже легко утворити жіночий рід.

Згідно з цими даними, «Zaholovok.com.ua» є гендернонайчутливішим інтернет-виданням квітня (Індекс гендерної чутливості – 58%) близьким до нього є видання «Uzhgorod.net.ua» (54%). Найнижчий показник – у «Mukachevo.net» (35%).

Фото

Варто зауважити, що показники Індексу гендерної чутливості суттєво зросли за 2021 рік у порівняні з 2020 роком (подібну тенденцію спостерігаємо у друкованих ЗМІ). Якщо у 2010 році цей показник у всіх онлайн-виданнях не перевищував 33%, то зараз такі цифри є тим мінімальним відсотком, який ще трапляється подекуди у ЗМІ. Дані Індексу фіксуються у значної кількості ЗМІ на рівні понад 40%-50%.

Експертка з моніторингу – Ірина Бреза

__________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews


 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.