21 грудня до Тячівського відділу поліції надійшло анонімне телефонне повідомлення про те що в с. Руське Поле лісник здійснює вирубку лісу в лісосіці з порушенням. А за цю добу на Закарпатті зафіксовано ще й 3 випадки перевезення деревини із сумнівною документацією.
За останню добу закарпатські правоохоронці зафіксували 3 випадки перевезення лісу із сумнівними документами. Так, у м.Хусті затриманий іршавчанин віз близько 5куб.м. дров породи «бук», довжиною 1 м., різного діаметру. Водій пояснив, що дрова, які заготували на Іршавщині, виписав у Хустському дослідному лісогосподарстві та перевозив для продажу в м.Хусті.
Того ж дня на Тячівщині патрульні зупинили вантажівку з ялинами та необрізаними буковими дошками в загальній кількості більше 20 м.куб., а також вантажний автомобіль із майже 24 куб.м. ялини. В обидвох випадках водії мали сумнівні автонакладні. Вантажівки знаходяться на спецмайданчику Тячівського відділу поліції.
А днями правоохоронцям вдалося затримати самого лісника, що вирубував ліс із порушеннями. Поліцейські, які виїхали на місце події в с.Руське Поле, виявили 14 повалених дерев породи «дуб». Лісник, у свою чергу, надав документи на дозвіл лісозаготівлі. Проте вони викликали підозри правоохоронців. Законність цієї вирубки встановлюється.
Про те, чи можна «упіймати за руку» нечесного лісника і які схеми працюють в лісництвах, щоб до них важко було «підкопатися», розповіла еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. «Зараз немає «дурних» лісників – практично на кожну рубку вам покажуть документи. Інша справа – походження документації», - каже еколог. За словами п.Оксани, особливо часті випадки з так званою санітарною вирубкою. Лісопатолог дає висновок, що ліс хворий – і його необхідно рубати. Найчастіше при цьому рубають здоровий ліс. Із такими рубками може боротись лише сама система – призначати комісії й оцінювати, чи справді ліс хворий.
«Але, - зізнається п.Оксана, - сама система й придумала цю схему, тому вона боротись із цим не буде. Такі випадки є практично бездоказовими. За подібними схемами кілька років тому було вирубано столітні дуби у смт.Буштині, таке регулярно практикують у Брустурянському та Мокрянському лісгоспах. Про це мені розповідали самі лісники Брустурянського і Мокрянського лісгоспів - щоб "набрати" кубометри, шукають хворобу лісу... Так от, підозрюють, що санітарними рубками заготовлюється більше деревини, ніж рубками головного користування. Але це можна легко перевірити. Частково держава сама сприяє цьому безладу: лісгоспи повинні фінансуватись із держбюджету, бо платять великі суми податків у держбюджет. Зарплати лісникам та й усі лісогосподарські заходи повинні фінансуватись державою. А у нас їх усіх перевели на госпрозрахунок. Тобто і на зарплати вони повинні заробити собі самі. Отже, немає кубометрів, немає зарплат. От вони і "стараються". Не тільки собі на зарплати...»
Еколог Олег Листопад у статті для "Радіо Свобода" зазначив: «Порахувати тіньовий обіг деревини можна, треба просто, щоб це захотів зробити Кабмін. Щоб визначити тіньові вирубки лісу, треба звести баланс деревини: порахувати, скільки зрубали за офіційними документами і скільки продали на внутрішньому ринку і за кордон. Різниця між проданим і зрубаним покаже те, скільки лісу було вирубано незаконно. Мова не про самовільні рубки, тобто, коли приходять у ліс без документів і рубають там три смеречини, або коли бригада чорних дроворубів на двох машинах виїхала, нарубала і втекла. Я про те, коли рубають по одному і тому ж лісорубному квитку по кілька разів. Коли рубають ліс і пишуть, що якість його - «третій сорт», а насправді це деревина вищого сорту. За стандартами «Грінпісу» та інших міжнародних організацій, це незаконні рубки. Це рубки за документами, які не потрапляють у жодну статистику».
Ми зв’язалися з Олегом Листопадом і розказали цю історію про лісника на Тячівщині. Він прокоментував це так:
- «У цьому випадку поліція може тільки перевірити, чи є документи, чи нема. Але якщо поліцейський - колишній лісник, то він багато чого може знайти. Або якщо поліцейський пройшов тренінг з виявлення та фіксації лісопорушень. Тому доцільно працювати групами, до яких треба включати, зокрема, екоінспекторів».
Отже, жодний поліцейський, який не є підготовлений, не в змозі довести неправдивість поданих лісником документів, тим паче визначити, яку саме деревину було зрізано - санітарну чи ділову.
Додамо, що на даний час поліцією Закарпаття протягом року до ЄРДРу внесено 134 матеріали про незаконну вирубку лісів (ст. 246 ККУ). Лише по Тячівському району - 31 кримінальне провадження незаконної рубки лісу. За незаконну вирубку лісу ст.246 ККУ передбачає штраф до 1700 гривень, арешт на строк до 6 місяців, обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років із конфіскацією незаконно добутого.
Також, за даними управління лісового господарства Закарпатської ОДА, з початку 2015 року виявлено 221 лісопорушення на суму збитків понад 4,5 мільйона гривень. Утім, відшкодувати вдалося менше двох відсотків збитків - за рахунок добровільно сплачених штрафів.
Тож роботи для нової поліції - непочатий край, і не тільки у сфері охорони лісового господарства… Можливо, уряд задумається над тим, скільки держава втрачає коштів через незаконну вирубку і продаж лісів, та створить окремий підрозділ поліції, який буде більше розбиратися у «лісовій справі», - пише відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області.